Нагороди та сертифікати

  • Топ 25
  • Топ 50
  • Лідер галузі
  • Лідер галузі 2
  • Торгова марка

ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД: «КАДРОВИЙ ГОЛОД»

2014-12-19

Як відомо, технічний переклад вважається найскладнішим зі всіх видів письмових перекладів. Адже перед співробітниками бюро перекладів постає завдання не з легких: не лише гарно та грамотно перекласти технічний текст, але й при цьому не втратити його змісту та не допустити прикрих помилок, які можуть призвести не лише до пошкодження техніки, але й до заподіяння шкоди здоров’ю і навіть життю людини.

Тому перекладач, який займається перекладами технічних текстів, в першу чергу повинен бути відмінним спеціалістом у своїй сфері, намагатися постійно розвиватись, самовдосконалюватись та цікавитись усіма новинками технічного світу. І безперечно, він повинен знати іноземну мову, з якої або на яку буде здійснювати переклад.

Виникає закономірне запитання: звідки можна отримати такі кадри? Це завдання – не з легких. Пояснимо, чому.

  • По-перше,

    не всі «технарі» знають іноземну мову, а тим більше на такому рівні, щоб була можливість для них працювати перекладачами. Аналогічно, не всі перекладачі, навіть при глибокому знанні іноземної мови, можуть розбиратись в новітніх технологіях, які приходять на наш ринок, а дуже часто навіть – в технологіях, які, в принципі, ще не дійшли до нашого споживача.

  • По-друге,

    грамотного спеціаліста в сфері технічних перекладів віднайти надто складно. При наявності величезної кількості так званих перекладачів на ринку праці, які називають свою спеціальність «професійний технічний переклад», насправді виявляється, що всі ці «кадри» лише мріють бачити себе такими, наївно припускаючи, що при доброму знанні іноземної мови та наявності словника спеціальних технічних термінів можна легко й просто братись за будь-які технічні переклади. Тут основне завдання бюро технічних перекладів полягає в наступному: розпізнати справжніх спеціалістів у масі некомпетентних перекладачів, «відсіяти» шукачів легких грошей та вибрати нехай лише одного, але такого, щоб його насправді можна було вважати професійним технічним перекладачем.

  • По-третє,

    навіть якщо знайшовся такий спеціаліст, який буде справжнім профі і в техніці, і в перекладах, не кожне бюро зможе оплатити його працю. Нормальний спеціаліст вартує нормальних грошей, а робота технічного спеціаліста часто-густо оплачується не в повному обсязі. За невелику зарплату такий затребуваний співробітник навряд чи погодиться працювати. А якщо й погодиться, то при умові роботи фрілансером, та й до того ж — вечорами, після закінчення робочого дня на своєму основному робочому місці, або на вихідних. Повільний темп роботи такого співробітника та відмова від термінових перекладів навряд чи влаштує бюро перекладів.

Таким чином, як ми бачимо, проблема з кадрами по технічному перекладу на сьогоднішній день стоїть достатньо гостро, а на ринку перекладацьких послуг існує самий справжнісінький «кадровий голод» технічних перекладачів, втамувати який навряд чи вдасться так швидко, як би ми цього бажали.